Proces demobilizacji internowanych w Polsce żołnierzy Armii URL i ich emigracja do Czechosłowacji i Francji, lata dwudzieste XX wieku
Pamięć i Sprawiedliwość, Tom 39 Nr 1 (2022), strony: 138-159
Data publikacji: 2022-06-30
Abstrakt
Autorzy artykułu analizują proces przygotowania do demobilizacji najaktywniejszych kategorii internowanych żołnierzy Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej, którzy wybrali jako strategię życiową studia wyższe w Czechosłowacji lub wyjazd do pracy we Francji. Do rozwiązania tego zadania autorzy wykorzystali metody badawcze: problemowo-chronologiczną, konkretno-historyczną i porównawczo-retrospektywną. Ponadto wykorzystali tzw. metodologię narracyjną i antropologię wojskową. Autorzy doszli do wniosku, że przemieszczanie się kombatantów ukraińskich do Czechosłowacji i Francji miało charakter łączony: do Czechosłowacji podróżowali oni prywatnie, otrzymując w tym celu niewielkie kwoty pieniężne od ukraińskich organizacji publicznych, natomiast do Francji przenosili się w sposób zorganizowany, z pomocą międzynarodowych i krajowych organizacji zatrudniających pracowników. Po przybyciu do tych krajów emigranci ukraińscy stawali się częścią społeczeństwa krajów przyjmujących, jednak ich częściowa naturalizacja nie oznaczała wynarodowienia, wręcz przeciwnie, większość z nich zachowała poczucie związku z URL.
Słowa kluczowe
internowani żołnierze ukraińscy • obóz • emigracja • kombatanci • Armia URL • Polska • Czechosłowacja • Francja interned Ukrainian soldiers • camp • emigration • combatants • the UPR Army • Poland • Czechoslovakia • France
Bibliografia
Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine (CDAVO of Ukraine), (Ukr.: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ЦДАВО України), fond 4 (Управління уповноваженого Народного комісаріату Закордонних справ СРСР в Україні, м. Харків), description 1, file 613 (Відділ зовнішніх зв’язків. Інформаційні зведення та повідомлення, 1920–1925 рр.); f.1075 (Військове міністерство Української Народної Республіки, мм. Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам’янець-Подільський, Станіславів, Тарнів), descr.2, file 203 (Копії інформаційних зведень МЗС УНР, листування з дипломатичними представництвами УНР в Європі); f.1075 (Військове міністерство Української Народної Республіки, мм. Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам’янець-Подільський, Станіславів, Тарнів), descr.2, file 1036 (Накази Генерал-інспектора Армії УНР, табори інтернованих вояків-українців у Каліші-Щипіорно, Польща); f.1078 (Головне управління Генерального штабу Української Народної Республіки, м. Київ; з лютого 1919 р. – м. Жмеринка, м. Ровно, з червня 1919 р. – м. Кам’янець-Подільський), descr.2, file 158 (Канцелярія військового міністра Уряду УНР: листування у справі підготовки до ліквідації таборів інтернованих Військ УНР у Польщі, 1919–1923 рр.); f.1078 (Головне управління Генерального штабу Української Народної Республіки, м. Київ; з лютого 1919 р. – м. Жмеринка, м. Ровно, з червня 1919 р. – м. Кам’янець-Подільський), descr.2, file 210 (Закордонний відділ ГУГШ, листування з дипмісіями УНР, 1919–1921 рр.); f.1078 (Головне управління Генерального штабу Української Народної Республіки, м. Київ; з лютого 1919 р. – м. Жмеринка, м. Ровно, з червня 1919 р. – м. Кам’янець-Подільський), descr.2, file 316 (Звіти та рапорти Генерал-інспектору Військ УНР, службове листування, копії наказів Головної команди Військ УНР, 1923 р.); f.1078 (Головне управління Генерального штабу Української Народної Республіки, м. Київ; з лютого 1919 р. – м. Жмеринка, м. Ровно, з червня 1919 р. – м. Кам’янець-Подільський), descr.2, file 317 (Списки старшин та козаків Армії УНР, дислокованих у таборах Каліш і Щипіорно, 1923 р.); f.2439 (Штаби груп інтернованих військ армії УНР, табори: Вадовіци, Каліш, Ланцут, Олександрів, Пікуличи, Стшалково, Шипіорно (Польща), колекція), descr.1, file 27 (Протоколи загальних зборів членів студентських таборових громад, Української спілки військових інвалідів, стрілецького товариства „Просвіта”, 1921–1922 рр.); f.3524 (Табір інтернованих українців з армії Української Народної Республіки в м. Стрілково (Стшалково), Польща), descr.1, file 3 (Документи Української студентської громади в таборі Стрілково: статут, протоколи засідань членів громади, списки членів громади, обіжники та листування, журнал вхідних і вихідних документів тощо); f.3525 (Культосвітній відділ 3-ї залізної стрілецької дивізії армії УНР в таборі Каліш, Польща), descr.1, file 1 (Положення начальника Генерального штабу Армії УНР про культурно-освітню роботу у війську, статути літературних, драматичних і релігійних товариств; звіти про їх діяльність, Каліш, 1921–1922 р.); f.3525 (Культосвітній відділ 3-ї залізної стрілецької дивізії армії УНР в таборі Каліш, Польща), descr.1, file 2 (Відомості про роботу друкарні, шевської майстерні, військового кооперативу та майстерень у таборі м. Каліш, 1921–1923 рр.); f.4007 (Шаповал Микола Юхимович (05.12.1886–1948) – генерал- хорунжий Армії УНР, голова Українського товариства Ліги націй у м. Каліші), descr.1, file 9 (Листування з Міністерством закордонних справ УНР, Українським громадським комітетом в ЧСР, Товариством допомоги для української шкільної молоді в таборах інтернованих в Польщі, бюро Українського громадського видавничого фонду в м. Празі, ЦК Української партії соціалістів-революціонерів та іншими організаціями); f.4007 (Шаповал Микола Юхимович (05.12.1886–1948) – генерал-хорунжий Армії УНР, голова Українського товариства Ліги націй у м. Каліші), descr.1, file 14а (Списки козаків, студентів та учнів, сестер-жалібниць, жінок і дітей, що перебувають у таборах Вадовиці, Каліш, Щипйорно, 1921–1924 рр.); f.4007 (Шаповал Микола Юхимович (05.12.1886–1948) – генерал-хорунжий Армії УНР, голова Українського товариства Ліги націй у м. Каліші), descr.1, file 15 (Листи та посвідчення осіб, що перебувають в таборах інтернованих в Польщі тощо, 1920–1923 рр.); f.4007 (Шаповал Микола Юхимович (05.12.1886–1948) – генерал-хорунжий Армії УНР, голова Українського товариства Ліги націй у м. Каліші), descr.1, file 16 (Кошториси Національної єдиної школи та Комітету допомоги інтернованим літераторам в Польщі; розписки, рахунки та інші фінансові документи, 1922–1924 рр.).
Symon Petliura Ukrainian Library in Paris (Ukr.: Бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі), archival department, fond 24.3 (Union of Ukrainian Emigrant Organisations in France).
Армія за дротами. Збірка документів, редактор-упорядник В. Моренець (Кам’янець-Подільський: ТОВ „Друкарня Рута”, 2018).
„Військова Справа”, Париж 1927, № 1.
„Зірниця”, Олександрів 1921, № 7.
Левицький В., „В „союзницьких” таборах для полонених та інтернованих”, Свобода, Джерсі-сіті 1934, № 231, № 235, № 236.
„Нове Життя”, Щипіорно 1921, № 97.
„Українська еміґрація у Франції”, Український емігрант, Львів 1929, № 20, s. 3.
„Український інвалід”, Каліш 1928, № 7–8.
Bruski J.J., Petlurowcy: Centrum Państwowe Ukraińskiej Republiki Ludowej na wychodźstwie, 1919–1924 (Kraków: ARCANA, 2004).
Czerniak B., Czerniak R.M., Obóz jeńców wojennych i internowanych pod Strzałkowem 1914–1918, 1919–1924, (Strzałkowo: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2013).
Dupont-Melnyczenko J.-B., „Les réfugiés politiques ukrainiens en France entre les deux guerres”, Matériaux pour l’histoire de notre temps 1996, № 44.
Dupont-Melnyczenko J.-В., “Les Ukrainiens en France avant la première guerre mondiale”, L’Ukraine, Paris 1998.
Karpus Z., Humeniuk O., “Education of interned soldiers of Ukrainian people’s army in Poland: the case of the camp in Aleksandrów Kujawski, Czerniak B., Czerniak R.M., Obóz jeńców wojennych i internowanych pod Strzałkowem 1914–1918, 1919–1924, Strzałkowo 2013”, Схід 2019, № 6 (164).
Karpus Z., Jeńcy і іnternowanі rosyjscy і ukraіńscy na terenіe Polskі w latach 1918–1924 (Toruń: Adam Marszałek, 1997).
Paljienko M., Sribniak I., „Życie codziennie internowanych żołnierzy Armii URL w Kaliszu w latach 1921–1924 (według materiałów z archiwów polskich i ukraińskich)”, Przegląd Archiwalny Instytutu Pamięci Narodowej 2020, t. 13.
Sribniak I., „Kalisz – centrum życia społeczno-politycznego ukraińskich kombatantów w Polsce (w pierwszej połowie lat 20.): na podstawie nowo odkrytych materiałów z polskich i ukraińskich archiwów” [in:] Ukraina i Polska: Drogi relacji międzypaństwowych. Zbiór artykułów naukowych z okazji 100-lecia nawiązania polsko-ukraińskich stosunków dyplomatycznych, red. nauk. I. Matiasz; oprac. W. Sobijański; tłum. z ukr. G. Pandel (Kijów: Instytut Polski w Kijowie, 2019).
Wiszka E., „«Dancigierzy» – działalność ukraińskich organizacji studenckich na Politechnice Gdańskiej w latach 1922–1933”, Rocznik Gdański 2000, z. 1.
Wіszka E., Emigracja ukraińska w Polsce 1920–1939 (Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2004).
Бублик Т. В., Наукова та культурно-освітня діяльність української еміграції в Чехословаччині та Німеччині в 20–30-ті роки ХХ століття, дисертація кандидата історичних наук (Київ, 1997).
Гуменюк О., „Українські студенти-емігранти в країнах Центрально-Східної Європи в 1920–1930-х роках”, Етнічна історія народів Європи 2008, вип. 27.
Гуменюк О., „Культурно-освітня діяльність української студентської еміграції в Польщі в 1920–1939 рр.”, Наукові записки Національного університету „Острозька академія”: Історичні науки 2013, вип. 21.
Даниленко О., „Українська еміграція в Чехословаччині (1920-і роки): соціокультурний аспект”, Етнічна історія народів Європи 2001, вип. 10.
Даниленко О., „Роль Українського громадського комітету в соціальній адаптації емігрантів”, Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Mіжвідомчий збірник наукових праць 2003, вип. 9.
Дорошенко С. І., „Збільшення імміграційного простору як ознака французької демократії: українська політична еміграція в конституційному полі Третьої республіки”, Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку 2004, вип.15.
Дорошенко С. І., „Українська діаспора в структурах громадянського суспільства Франції Третьої республіки: осмислення досвіду консолідації суспільства”, Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку 2005, вип.16.
Дорошенко С. І., „Осмислення західноєвропейського досвіду консолідації суспільства: рух громадських асоціацій у Франції Третьої республіки”, Науковий вісник Ужгородського університету, серія: політологія, соціологія, філософія 2006, вип. 3.
Дорошенко С., „Соціальний капітал української діаспори у Франції Третьої республіки (1875–1940)”, Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку 2006, вип. 17.
Дуднік О., „Студентство як основна складова української політичної еміграції у 20-ті рр. ХХ ст.”, Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, cерія: історія 2002, вип. 4 4.
Дуднік О., „Суспільно-політичне життя та громадянська позиція українських студентів-емігрантів у Чехословаччині в міжвоєнний період”, Проблеми слов’янознавства 2003, вип. 53.
Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., „Громадська діяльність міжвоєнної української еміграції у Франції”, Українська діаспора 1995, № 7.
Йосипишин Я., Палієнко М., „Пам’ятник нерукотворний…” Українська Бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі: до 90-ліття діяльності (Київ–Черкаси, 2016).
Йосипишин Я., Палієнко М., Українська бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі в світлі джерел та спогадів (Київ–Париж, 2006).
Криськов А., Українська імміграція міжвоєнного періоду в Чехословаччині (1919–1939), автореферат дисертації кандидата історичних наук (Чернівці, 1997).
Колянчук О., Українська військова еміграція у Польщі 1920–1939 рр. (Львів, 2000).
Купин Л., „Українська політична імміграція у Франції міжвоєнного періоду (1919–1939 рр.)”, Мандрівець 2013, вип. 1.
Литвин М., Науменко К., Історія ЗУНР (Львів, 1995).
Мартьянова Я., „Украинская эмиграция в Чехословакии, 1919–1939 гг. (историографический обзор)” [in:] Człowiek, etnos, naród w historii świata – procesy państwotwórcze na obszarze europejskim (od starożytności po współczesność). Monografia zbiorowa przygotowana z okazji 30-lecia działalności Studium Europy Wschodniej Uniwersytetu Warszawskiego (Warszawa–Paryż: Międzynarodowe konsorcjum naukowo-edukacyjne im. Luciena Febvra, 2020).
Маруняк В., Олександер Бойків. Організатор українського життя у Франції (Париж, 1986).
Михальчук В., Українська бібліотека ім. Симона Петлюри в Парижі: Заснування, розвиток, діяльність (1926–1998) (Київ, 1999).
Павленко М., Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919–1924 рр.) (Київ, 1999).
“Пані Єлисавета Прокопович”, Інформаційний Бюлетень Української Бібліотеки імени С. Петлюри в Парижі (Париж ,1964), ч. 9 (12).
Срібняк І., Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921–1924 рр.) (Київ–Філядельфія, 1997).
Трощинський В., Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище (Київ, 1994).
Яворський А.А., „Політика керівництва Чехословаччини щодо українських емігрантів та їх професійних об’єднань у 20–30-ті рр. ХХ ст”., Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету 2016, вип. 46.
Licencja
Prawa autorskie (c) 2022 Pamięć i Sprawiedliwość
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.